Новини

Де брати гроші на ІТ-проєкти?

СЕО Compass Engineering, Віталій Роздобутько, про залучення донорського фінансування, критерії, за якими міжнародні донори обирають ініціативи та як все ж таки реалізувати ІТ-проєкт, навіть якщо донорських грошей немає.

Ми пережили вже стільки криз, кожна з яких супроводжувалася «заморожуванням» ІТ-бюджетів, що, здається, навчилися видобувати гроші з надр. І хоча економіка та ведення бізнесу під час війни суттєво відрізняються від того, що ми переживали раніше, з точки зору фінансування ІТ-проєктів, ми спостерігаємо досить типову для будь-якого періоду турбулентності ситуацію:

  • Навіть ті, у кого зараз є гроші, намагаються інвестувати їх дуже-дуже обережно.
  • В комерційних замовників невеликі проєкти (до 100 000 $), які раніше погоджувалися з мінімальними зусиллями, проходять через прискіпливий контроль акціонерів і власників.
  • В державному секторі – у більшості проблеми із наповненням, ліквідністю, відсутністю фінансування.

Нетипово те, що країна живе за рахунок іноземної допомоги, в тому числі у питаннях реалізації ІТ-проєктів, проте типово ніхто не може собі дозволити не інвестувати в ІТ взагалі. Замовники будують резервні майданчики, системи та канали, переносять інфраструктури в хмару, здійснюють релокацію та інші складні з точки зору реалізації ініціативи. Одна справа будувати нове, а інша - переносити те, що вже працює. Під час цього процесу вкрай важливим є питання недопустимості перевищення допустимих термінів простоїв сервісів. Ну і ризиків в таких проєктах значно більше, тому що не у всіх замовників обладнання нове, чи знаходиться на технічній підтримці.

Доцільність і своєчасність – два ключових критерія, які завжди перебували у фокусі уваги замовників, зараз спрямовуються на питання підтримки безперервності та виживання на тлі проблем фізично зруйнованої інфраструктури.

Для пошуку фінансування ІТ-проєктів використовують 3 стратегії:

  1. Ділять велике на маленьке - шукають варіанти як подробити велику стратегічну ініціативу на маленькі частинки під поетапну реалізацію.
  2. Перерозподіляють бюджети – вилучають кошти з капітальних витрат на користь проєктів, які мають нагальну потребу просто зараз.
  3. Залучають донорські кошти.

Щоб зрозуміти ваші можливості по відношенню до третьої стратегії, давайте, для початку розберемося з ландшафтом. Отже, нам допомагають європейські країни, США, міжнародні фонди та партнери, численна кількість яких і до війни працювала в Україні. Кожен з них опікується якоюсь специфічною темою, наприклад, фінансує питання пов’язані з міграцією і переміщенням вимушених переселенців, антикорупційні програми, енергетику тощо. Є донори, які фінансують системи подвійного призначення, озброєння. І, навпаки, ті, хто підтримує виключно соціальні проєкти - все, що пов’язано з покращенням рівня життя чи підняттям рівня безпеки для громадян країни. Також у нас працюють донори, які обирають проєкти за власним набором критеріїв, серед яких може бути їх суб'єктивна оцінка соціальної значущості або навіть популярність теми для пожертв серед простих європейців чи американців, за рахунок яких це все фінансується.

Війна змінила масштаби ініціатив, які розглядають донори. Якщо раніше всі проєкти були глобальними, розрахованими на довготривалу реалізацію та мали стратегічне значення, то з початком війни з’явились невеликі запити (від $50 до $300 тис.) на вирішення нагальних проблем. Як слідство, з’явилися скорочені процедури виділення фінансування. І загалом все відбувається набагато швидше.

З нашого досвіду вся процедура залучення донорських коштів від моменту формування потреби до прийняття рішення займає від 1  до 6 місяців.

Вирішальне значення в цьому процесі мають дві складові: 

  1. Якість виконання вимог донора щодо пакету документів, який подається на конкурс. Критично важливо правильно та коректно сформувати технічне рішення для чого необхідно провести технічний аналіз поточного стану інфраструктури, сформувати карту проєкту, тобто розписати, що реалізується, в які терміни, з використанням яких технологій чи обладнання. В ній також важливо одразу вказати виробників, обладнання чи програмні продукти яких ви збираєтесь використовувати.
  2. Цілісність ініціативи. Донори уникають фінансування «лоскуткових» проєктів. Просто купити за їх рахунок обладнання – не вийде. Вони вимагають щоб це був цілісний проєкт зі зрозумілим результатом.

В цьому сенсі Compass Engineering має значний успішний досвід залучення фінансування як в мирні, так і воєнні часи. Ми вміємо спілкуватися з донорами і допомагаємо замовникам підготувати документацію так, щоб проєкт було профінансовано. Наприклад, нещодавно ми розробили та побудували резервний майданчик потужністю до 30кВт для однієї державної структури за рахунок донорських коштів.

Якщо ви хочете почати працювати з донорами підготуйте та відправте листи-запити у міжнародні фонди та до посольств європейських країн або США. Просіть про технологічну допомогу. (Наприклад, спрощено: організація Х має побудувати систему гарантованого безперебійного живлення в медичному центрі. Надайте, будь ласка, технологічну допомогу. Нам потрібно таке обладання.) Це дозволить пришвидшити вирішення вашої задачі.

Якщо не вдається отримати пряме фінансування, шукайте донора, який надасть обладнання. Ми маємо багато кейсів, коли українським організаціям надавали обладнання відомі світові виробники через посередництво міжнародних фондів. Тобто фонди спрямовували кошти на виробника, а замовники в Україні отримували необхідне обладнання чи програмне забезпечення.

Взагалі робота з донорами потребує (крім високої кваліфікації та досвіду) значної долі креативу. За кожним окремим успішним кейсом стоїть наша українська винахідливість, яка живиться бажанням вижити та перемогти.

Якщо вам потрібна консультація по роботі з донорами, звертайтесь – допоможемо!